Нічний Тавор у нашій парафії 19-20 жовтня 2018 року
У ніч із п’ятниці на суботу, 19-20 жовтня, у парафії святого Олександра пройшло чергове нічне чування, які тут відбуваються раз на квартал у межах формаційної групи Тавор і по-іншому ще називаються Нічним Тавором.
На цей раз в останній момент була трошки змінена програма, тож на відміну від усіх попередніх нічних зустрічей, не було показу фільму, а замість нього присутні могли почути додаткову конференцію. Але тема зустрічі – Небезпеки, які є на шляху у християн, – доволі об’ємна, тому вмістити її в межі лише одної конференції було не так то просто. Тож гості Нічного Тавору могли отримати відповіді, чому Бог не відповідає так, як ми сподіваємося на щирі молитви навіть великого загалу людей, про дії нечистого і про те, як розпізнати його атаки, і ще багато чого цікавого. Окрім конференцій, як і на кожному подібному чуванні на парафії, всі присутні могли віддати Богу честь і славу на молитвах прославлення, попросити про укріплення духа, поадарувати при Пресвятих Дарах, зануритися в глиб молитви Тезе, а також отримати Слово від Духа Святого на кінець зустрічі. А щоб підкріпити окрім духовних, також і фізичні сили, гостей Тавору чекала агапа. Як завжди вінцем чування була Служба Божа – рівно опівночі вона стала, як символом переходу в новий день, нове життя.
«Це вже третє чування на якому я була тут, – ділиться своїми враженнями пані Тетяна, – І для мене це не просто чування, не просто можливість не спати, а це, і зараз я це особливо відчуваю, духовний бенкет Царя! І зараз ми були всі запрошені на цей бенкет, який влаштував для нас наш Господь, і ми тут зараз душею нашим Богом насичуємося. І якщо б це чування організовували кожну п’ятницю, я б могла тут першою бути! Для мене це особливе благословення, особлива цінність, що ми маємо змогу тут збиратися і бути запрошеними на цю особливу зустріч із Господом.
Я не з католиків, але рік тому потрапила до костелу на чування. І тут, дійсно кажу, присутність такого Духа Святого, що перший раз із мене просто сльози текли, текли… Хоча я не вперше до церкви заходжу, 20 років вже є віруючою – більше мабуть до протестантів відношуся, – але тепер костьол став для мене таким особливим місцем Божої присутності, тому для мене є великим щастям бути тут серед вас.
Дякую Богові, що він усіх нас сюди привів – це не ми такі гарні, що сюди прийшли, а дійсно Він нас сюди привів, і я впевнена що він усім поклав до серця все що потрібно, все що Він хотів нам сказати. Дякую велике організаторам та священикам. Чудові конференції: я сиділа і конспектувала, тому що в наш час атаки йдуть із усіх боків, і бувають дуже завуальовані, тому завжди потрібно знати Слово Боже, знати всі ті наміри нечистого, розпізнавати їх. Тож велика вдячність Господу і всім вам, що ми тут разом: мені Слово від Духа прийшло, щоб ми всі були в однодумності і щоб любили один одного, не зважаючи на всі відмінності в конфесіях. І ми всі маємо шукати не відмінності, а те, що нас з’єднує – Господь і та жертва, яку він приніс. Ми всі – брати і сестри. Величезна вдячність за все Господу!»
