Ви є тут

Розклад Святих Мес на кладовищах


Просимо ознайомитися із розкладом Святих Мес на кладовищах у місті Києві:

- Байкове – субота, 4 листопада – о 12:00
- Південне (Одеська траса) – субота, 4 листопада – о 13:00
- Биківня – неділя, 5 листопада – о 15:00
- Біличі - субота, 4 листопада – о 13:00
- Лісове (біля центрального входу) – субота, 4 листопада – об 11:00
- Бортницьке – субота, 4 листопада – о 10:00
- Дарницьке – субота, 4 листопада – о 14:00
- Берківці – субота, 4 листопада – о 12:00
- Північне - за м.Бровари (ритуальний зал) - субота, 4 листопада – о 14:00

Чому ми молимося за померлих?
Тому, що віримо, що вони не зникли, не розчинилися, не пропали. Тому що надалі Бог є Богом Авраама, Ісаака, Якова, є Богом моєї померлої мами, мого померлого тата, родича, друга. Тому що Бог є Богом живих, а не померлих. Для Нього всі живуть. Людське «я» зі свідомістю своєї особистості, з пам’яттю про прожите життя після смерті стає перед божественним «Я», щоби дати звіт за всі свої життєві вибори. У світлі істини відбувається суд над людиною, людина проходить свій головний іспит. Питань небагато: Як ти прожив життя? На що витратив час? Чи ти когось любив? Чи ти любив Бога з усього твого серця, з усієї твоєї душі, з усіх твоїх сил? Чи ти любив свого ближнього? Можна не вірити, що буде цей іспит. Тим гірше для тебе, прийдеш на іспит не готовий, а суд буде детальний, по всіх епізодах твого життя. Цього вимагає справедливість, справедливість Божа. Справедливість, яка сьогодні знаходиться у тіні, а тоді засяє у всьому своєму блиску. Є помста за гріх. Платою за гріх є смерть. Гнів Божий існує. Ми молимось за померлих, тому що з Божого Одкровення знаємо про те, що Бог милосердний і одночасно справедливий. Немає у Бога милосердя без справедливості і справедливості без милосердя. Перед Ним не можна нічого приховати. Він знає міру нашої відповідальності за наші гріхи. Враховує все: твої обмеження, вплив інших, твої комплекси, міру твої свідомості і вільного вибору. Знає все: міру спокус і міру благодаті, яку тобі давав, щоб подолати спокусу. Ми побачимо все своє життя у правдивому світлі, неначе збоку, очима самого Бога і самі все оцінимо, все зрозуміємо. Не треба буде подавати апеляцію. Католицька Церква навчає, що в нас є три можливості кінцевого результату: здав, провалив, здав, але з поправкою. Той, хто у Божому світлі виявився праведним, йде на небо царювати з Богом, ангелами і святими. Той, хто усім своїм життям відкидав Бога і Його любов, хто важко грішив, та до останньої миті свого життя не розкаявся у цьому, буде кинутий у пекло. Можливо, сьогодні це не найбільш популярна істина. Але вона йде у парі з істиною про суд. Буде суд, буде іспит і у кожного з нас є реальна можливість його не здати. Пекло — це реальна перспектива для кожного з нас. Всі так помремо, якщо не навернемося. Ми молимось за померлих, тому що віримо в серйозність іспиту. Нічого нечистого не ввійде у Царство Боже. Не можемо себе обманювати. Запитай себе хоча б про сьогоднішній день. Ти жив сьогодні по волі Божій? Ти любив, прощав, віддавав життя за ближнього, за Бога за Його Царство? А, може, ти жив сьогодні виключно для себе? А з таких днів складається усе твоє життя! Ти вже повністю омився, очистився, перемінився, переобразився, обожествився? Гарячі підуть не небо, холодні — до пекла, а що з теплими? Католицька Церква навчає, що в них буде шанс пройти через вогонь Божої Любові, який очищає, випалює увесь бруд і запалює серце до палкої любові. У цьому немає нічого дивного, бо так діє Бог сьогодні з теплими. Він їх ранить і лікує своїм гострим словом, закликає до навернення, посилає їм вогонь випробовувань, спалює їхні забезпечення, але рятує душу. Весь цей процес можемо назвати чистилищем. Це педагогічно, бо Бог не хоче, щоби грішник помер, але навернувся і жив. На землі процес відривання від гріха називаємо наверненням, після смерті процес остаточного знищення будь-якої прив’язаності до гріха звемо очищенням. Вогнем, який очищає, є сам Бог, Його любов, Його присутність, Його погляд. Це вогонь, який ранить і зцілює, розшарпує рани і їх гоїть. Ми молимось за померлих, бо віримо, що наша молитва приходить їм на допомогу. Ми віримо в силу заступницької молитви. Ми визнаємо один одному гріхи і один за одного молимось, бо багато чого може молитва праведного. Богу подобається вислуховувати молитви, які ми заносимо за інших. Христос молився за інших, ми молимось за інших, а Бог ці молитви слухає і деякі благодаті узалежнює від молитви такого роду: Я так зроблю, бо ти просив. Смерть людини не може відлучити її від Христа, який за неї помер, щоб вона жила. Вона помирає і є з Христом. І ми живі є з Христом. І У Христі всі ми – одне тіло. Страждає один член цього Тіла, і ми – з ним. Страждання людини, яка проходить очищення після смерті, не може нас не обходити. Ми молимось за неї, і Бог у відомий йому спосіб полегшує їй страждання. Ми молимось за померлих, бо знаємо, що любов покриває багато гріхів. Тому до молитви долучаємо діла милосердя, першими серед яких є милостиня. Одним словом, ми молимося за померлих, бо віримо в життя вічне, віримо в безсмертя душі і воскресіння плоті. Бо віримо, що наше життя завершується, але не закінчується. Христос переміг смерть, тому після прожитого життя нас і наших померлих чекає інше життя. Якщо Христос пройшов через завісу смерті і тепер живе навіки, то так само і ті, хто до Нього належить. Вічне спочивання дай нашим померлим, Господи! І світло віковічне нехай їм світить! Нехай спочивають у мирі!
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2017/10/192165

Сайт утримується коштом ради Лицарів Колумба св. Олександра (#16626).
Автор матеріалів, якщо не зазначено інше - Ірина Ролінська
Використання матеріалів сайту дозволене виключно за умови розміщення прямого посилання на матеріал або головну сторінку сайту

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer