Ви є тут

Велика Субота. Вігілія Христового Воскресіння під проводом Апостольського нунція в Україні Архієпископа Клаудіо Ґуджеротті. 15 квітня 2017 року.

Апостольський Нунцій Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті у співслужінні із священиками парафії святого Олександра відслужив Вігілійну Святу Месу у нашом храмі. Традиційно вона розпочалася Літургією Світла. Біля храму розпалили багаття та запалили пасхал, який у темряві занесли у храм. Отець Артур Томашевський заносив пасхал, співаючи: "Світло Христове", вірні відповідали: "Богу подяка". Від нього світло розходилося храмом, звіщаючи перемогу світла над темрявою. Отець Віталій Квапіш заспівав урочистий і радісний гімн Великоднього послання (Exultet), прославляючи діло спасіння людства і таємницю Воскресіння Христа. Після цього розпочалася Літургія Слова, під час якої вірні слухали читання зі Святого Письма, які нагадували про великі події в історії спасіння - творення світу, жертвоприношення Авраама, виведення єврейського народу з Єгипту та інші. Після цього нарешті розпочався спів гімну «Слава во вишніх», розпочали дзвонити усі дзвони, що символізує перехід від Старого Заповіту до Нового.





























































Повний текст проповіді Апостольського Нунція Архієпископа Клаудіо Ґуджеротті:

Дорогі мої брати і сестри!
Яка це велична ніч! Якщо ми дозволили увійти в наші серця цій літургії, ми пережили і продовжуємо переживати чудо. Так, ми чули у Євангеліє – Христос був розіп’ятий і воскрес. Божий Син не міг бути утриманим у гробниці, життя вибухнуло. Смерть умертвлена. Хіба це не міг би бути особистий привілей Ісуса? Що має спільного ця історія із нами, які живемо Києві у 2017 році? Який зв’язок існує між цим воскресінням і історією світу? Зі світом старим, важким; світом, який не може оживлятися? Світ, який повторює ті самі помилки, які призвели до смерті Христа. Кожен із нас цього вечора, цієї ночі у цьому храмі продовжує переносити у своєму тілі ті самі болі, які переносило людство ще навіть до Христа. Де ж є це воскресіння? Де є ця надія? Де є цей новий світ? Де є ця справедливість? Де є цей мир? Питаємо, насамперед, ми на цій землі, яка досі не знає миру. Де є любов між людьми? Де є чесність у міжособистісних стосунках? Всі ці питання поєднуються в одному єдиному питанні. Господи Ісусе, ти воскрес. Чому ж ми далі продовжуємо бути занурені у гріхові? Чому ми продовжуємо вмирати? Продовжуємо вмирати кожного дня у маленьких смертях, у яких помирає наша душа. Чому люди страждають? Чому кожного дня ми мусимо рахуватися із тими дрібними грошима у наших кишенях, щоб дожити до кінця місяця? Чому хворіємо, чому хворіють дітей, чому помирають невинні? Як багато питань!
І попри все літургія цієї ночі дає нам відповідь. І це є таємнича відповідь. Того самого таїнства, яке мала Марія, коли їй сказали, що вона у своєму лоні буде носити Божого Сина. Світ, дорогі мої брати і сестри, був спасенним. Але болі творіння продовжують і далі існувати.
Ми у дорозі до Господа, який повертається, який огорне свиток історії людства і віддасть його Отцеві. Отож, у цей період історії, який віддаляє нас між смертю та воскресінням Христа та його другим, славний пришестям у славі, ми живемо, як діти надії. Але діти надії впевненою, тієї надії, яка не зраджує. Христос воскрес і ми воскреснемо разом із ним. Христос переміг смерть і перемога добра зростає кожного дня у нашому житті. Попри це, аналіз, який я зробив, залишається катастрофічним аналізом. Де ж знаходиться це добре, яке розквітає? Є безмежне добро, яке розцвітає, і є угода тиші, через яку його не бачимо. Кожен, навіть маленький, жест любові є жестом Христового воскресіння. І кожен із нас, саме ти, який є цієї ночі тут, ти можеш врятувати світ, частину людства, якщо ти не полишишся на розпач і на ту реальність, яка є ще гіршою, ніж розпач, яка називається лінь. Якщо ми поглянемо на розвиток цієї Пасхальної вігілії, ми побачимо, що є маленький секретний момент, який поєднує воскресіння Христа і нашу надію. Є один момент, який дозволяє нам співати так, як ми це чули у преконії, «Це є та ніч, у яку було створено світ». Це є та ніч, у яку ізраїльський народ було звільнено з рабства. Це є та ніч, у яку Христос воскрес із мертвих. І це світло, якою є пасхал, буде продовжувати світити, аж доки не зустріне вранішню зорю Христа - Господа, який вертається.
І цей секрет – це є хрещення. Незабаром ми освятимо воду у хрестильниці. Повернімося до читання святого Апостола Павла, яке ми чули у сьогоднішній літургії (Рм 6, 3-11), і ми віднайдемо відповіді на тисячі питань, які ми собі поставили. Хрещення – це є місце, у якому ми стаємо Христом. Це місце, де Христос стає нами. Апостол каже це дуже чітко: Ви, що були охрещені, померли з Христом і воскресли з Христом. І к він більше не помирає, так і ви є мертві для гріха, бо смерть більше не матиме влади над вами. Ми продовжуватимемо вмирати, але не це буде завершенням історії. Завершенням історії буде світло воскресіння.
Дорогі брати і сестри, ми були охрещені, але дуже часто ми про це забуваємо. Численні люди віддаляються від Церкви і більше не згадують про хрещення. Чим є ці чотири краплі води на голові якоїсь людини? Пам’ятаймо, що у давньому світі не хрестили у такий спосіб. Брали тіло, його занурювали повністю у воду і потім його підносили з води. Ось образ смерті з Христом і воскресіння із ним. Якщо Христос прийшов у світ, якщо взяв на себе наше тіло, якщо взяв нашу кров, якщо взяв наш розпач, наші сумніви, у хрещенні ми разом із ним занурилися у Таїнство нашої смерті. Але у Таїнстві Христа ми також виринули у Таїнство, яке не вмирає. Цієї ночі ми не є тими дурнями, які сподіваються на щось, чого немає. Але цієї ночі ми відчуваємо у глибині кожного з нас відродження тих коренів вічності, які ніколи не помирали. І якими є ці корені? Та сама особа Христа, у яку ми зодягнулися. Він узяв наше тіло і вдихнув у це тіло свою божественність.
Ми є Божими дітьми. Ніхто не може затерти цю гідність. Це є наша певність. Ми покликані бути пророками у цьому світі. Мій брате, моя сестро, ти відчуваєш біль та розпач, але знай, що у твоїх венах протікає кров Божа. І кров Божа не вмирає назавжди. Це є та віра, яка змінює світ. Це лімфа, яка протікає всередині дерева зовсім непомітно, але дарує йому життя. Численні можуть сказати: «Ти бачиш фантазми. Ти є рабом своїх ілюзій», але наша відповідь буде: «Ні». Наш Господь воскрес і він випереджує нас у Галилеї, там його побачимо. І єдине наше свідчення у цьому світі розповідати усім це чудо. Господь не запевняє нас, що ми більше не будемо відчувати страждань чи якогось розпачу. Але Господь запевняє кожного з нас, що у цих стражданням і у цьому розпачі життя народилося і ніхто більше не зможе його зупинити. Ніхто бльше не зможе його вбити, бо інакше Господь зробив би найбільшу помилку в історії – він створив би світ для смерті замість для життя. Цієї ночі є нове творіння. І наші брати і сестри, які цієї ночі отримають Таїнство Хрещення, є тими новими Адамами та Євами, є новими Христами і новими Маріями. В такий спосіб історія Бога не є неправдивою. Слово, яке Він звертає до кожного із нас, є одне єдине цієї ночі: Він покличе нас на ім’я, кожного по своєму, і скаже кожному із нас: «Ти є мій. Ти є частиною того мого тіла, як вже рухається у своєму Вознесінні, щоб принести цей світ до Неба. Ця сила є нестримна. Не впирайтеся через свій гріх. Не бажай зійти, але дозволь взяти тебе за руку і піднести тебе до повноти слави у той величний Божий обід, де довкола того стола є імена кожного з нас, де на тебе чекають, де тебе люблять, де будеш обійнятий назавжди».
Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос воскрес! Амінь!

Після проповіді розпочалася Літургія Хрещення. Його Преосвященство заохотив присутніх до молитви за катехуменів, щоб Бог всемогутній супроводжував їх щедрими дарами свого милосердя. Цьогоріч у нашій парафії Таїнство Хрещення та Миропомазання прийняли 8 дорослих. Просим про молитву за Олександра, Катерину, Дарію, Альону, Любов, Сергія, Ігоря, Антона. Присутні також традиційно відновили обітниці Хрещення.

















































Розпочалася Євхаристійна Літургія.































Під час Євхаристії у храмі з'явився Президент України з родиною. Він привітався із присутнім у храмі послом Японії, а також іншими поважними гостями. Окремо відбулося вітання із Апостольським нунцієм в Україні Архієпископом Клаудіо Ґуджеротті. Президент перебував у храмі недовго.


джерело фото

Наприкінці святкової Літургії Його преосвященство привітав присутніх і сказав: "Я щиро від усього серця дякую усім вам за цю спільну літургію, у якій ми всі разом прийняли участь. Так приємно відчуватися у спільноті! І так прекрасно приймати нових братів і сестер до нашої спільноти! Перед тим, як уділити вам благословення Папи Франциска, який знав, що цієї ночі ми будемо звершувати тут літургію і що я буду з усіма вами, маю сказати, він обіймає усіх вас від щирого серця і робить вам особливе привітання, яке маєте занести усіх вашим рідним і близьким. В часі цього благословення нехай Господь покладе свої руки на кожного із вас, на кожну вашу голову. Я хотів би пригадати ще одну особу, яка мала би бути сьогодні тут і яка є сьогодні тут з нами, чиє місце я займаю, насправді, тимчасово. Це є наш єпископ Петро, який з неба приймає участь у нашій літургії. Ми не хочемо про нього забути цієї ночі, бо для нього є особливе місце. Щира подяка парохові, якого я буду і надалі діставати ще й завтра, бо буду тут завтра на Святій Месі, усім священикам і усім вам. Особливе благословення вашим Пасхальним стравам, щоб завтра був неперевершений святковий стіл, багато любові і багато радості, яка заражає усіх інших, щоби всі відчували, наскільки прекрасно мати у серці воскреслого Христа. Ви прекрасна спільнота, ви прекрасний народ і ви заслуговуєте набагато більше від того, що ви маєте. І Господь не забракне, щоб вам це дати. Продовжуйте молитися і любити Його. Продовжуйте любити вас, бо умова добра цього народу – це взаємна любов. Тож отримайте зараз благословення!"

ВСІ ФОТО ТУТ

Сайт утримується коштом ради Лицарів Колумба св. Олександра (#16626).
Автор матеріалів, якщо не зазначено інше - Ірина Ролінська
Використання матеріалів сайту дозволене виключно за умови розміщення прямого посилання на матеріал або головну сторінку сайту

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer